Вчора ми повернулися з Молдови, де на цих вихідних пройшов прекрасний міжнародний реконструкторський фестиваль «VATRA 2018».

Подорож автобусом хоч і була стомлюючої, але завдяки гарній компанії земляків рясніла жартами і сміхом. Під’їжджаючи до Кишиневу, всі трохи напружилися, бо багато хто розраховував побачити сонячну Молдавію, а нас зустрічала погода, що виблискувалає блискавками і невгамовною зливою, через яку ми не їхали, а, в прямому сенсі слова, підпливали до Ватри. Віталік Нетяга так і написав оргам в месенджері «Підпливаємо до Категату» … Наш бус реально нагадував човен, в якому лежали руків`я для алебард і стійки для наметів, що нагадуювали весла))

Коли ми припливли на місце, нас радо зустріли організатори, пригостили вечерею і надали нічліг, за що окрема подяка Руслану, Олегу і Тіні.

Цей величезний епічний зал з величезною кількістю столів, стільців і смолоскипів на стовпах створив якусь особливо магічну атмосферу, коли старі друзі, скучили один за одним, знову зустрілися і підняли чарки разом за зустріч.

Ранок першого дня розкрив повну красу картини того місця, куди ми потрапили: величезні зелені пагорби оточували нас, не було видно ніяких ознак сучасної архітектури. Тільки пейзажна панорама, що відкривається з височини, де стоїть комплекс, по небу якої повільно пливли ледачі хмари.

Сага «Про пошук вовняних шкарпеток» увінчалася успіхом)) по міры просування пошуків були запозичені шкури і всі необхідні теплі речі)))

Лучний турнір пролетів непомітно, але змусив напружитися учасників із-за великої концентрації стрільців високого рівня.

На другий день погода радувала сонячними променями, бойовими битвами лицарів, смачними запахами приготованих страв, шоу-програмою і пострілами гармат.

Особливо хотілося б виділити музичний супровід фестивалю. Колективи зі скрипками та волинками надавали особливий і неповторний колорит середньовіччя цієї події, за що їм окрема подяка.

І нарешті пару слів про душевності цього фестивалю !!! Кількість друзів, цікавих людей, море жартів, сміху і радості, добра кухня, річки вина посилюють в стократному розмірі бажання повернутися в цей світ в наступний раз.

Спасибі всім! Окрема подяка організаторам Олегу, Руслану, друзям з Тевтара, і особлива подяка Марині за прекрасно збережені моменти і емоції!